|
|
ІМЕННИК |
§ 26. Загальна характеристика частин мови№ 201 – 206
§ 27. Іменник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль№ 207 – 214
§ 28. Іменники — назви істот і неістот№ 215 – 222
§ 29. Іменники — загальні та власні, конкретні й абстрактні назви. Збірні іменники. Велика буква і лапки у власних назвах№ 223 – 230
§ 30. Рід іменників. Іменники спільного роду. Рід незмінюваних іменників№ 231 – 241
§ 31. Число іменників№ 242 – 250
§ 32. Відмінки іменників№ 251 – 259
§ 33. Відмінювання іменників. Поділ іменників на відміни№ 260 – 267
§ 34. Відмінювання іменників І відміни№ 268 – 276
§ 35. Відмінювання іменників II відміни№ 277 – 285
§ 36. Особливості відмінювання іменників чоловічого роду II відміни в родовому відмінку№ 286 – 296
§ 37. Відмінювання іменників III та IV відміни№ 297 – 303
§ 38. Особливості написання іменників у кличному відмінку№ 304 – 310
§ 39. Відмінювання іменників, що мають форму лише множини№ 311 – 314
§ 40. Особливості творення іменників. Правопис складних іменників№ 315 – 324
§ 41. Не з іменниками№ 325 – 332
§ 42. Букви е, и, і в суфіксах -ечок-, -ечк-, -ичок-, -ичк-, -інн(я), -енн(я), -н(я), -инн(я), -ив(о), -ев(о)№ 333 – 340
§ 43. Написання і відмінювання чоловічих і жіночих імен по батькові та прізвищ іменникової форми№ 344 – 354
